віншувати
ВІНШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і неперех., рідко. Те саме, що поздоровляти; вітати.
Віншують гості, подарунки виймають, розв’язавши клунки: "Твоїм добром — тобі ж чолом!" (Л. Укр., І, 1951, 280);
Наперекір усім паничам співав у той день Данько, стоячи з хлоп’ятами на хорах, відспівуючи Ганнине дівоцтво, віншуючи молодих зі щастям, що вже гряде… (Гончар, Таврія.., 1957, 270).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- віншувати — віншува́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- віншувати — Поздоровляти, вітати, здоровити, г. ґратулювати. Словник синонімів Караванського
- віншувати — -ую, -уєш, недок., перех. і неперех., рідко. Те саме, що поздоровляти; вітати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- віншувати — ВІНШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. кого і без прям. дод. Те саме, що поздоровля́ти. Віншують гості, подарунки виймають, розв'язавши клунки: “Твоїм добром – тобі ж чолом!... Словник української мови у 20 томах
- віншувати — див. вітати Словник синонімів Вусика
- віншувати — ВІТА́ТИ (говорити або писати приємні слова комусь з нагоди дня народження, ювілею, свята, приємної події; слати привіт), ПОЗДОРОВЛЯ́ТИ, УКЛОНЯ́ТИСЯ (ВКЛОНЯ́ТИСЯ), ЗДОРО́ВИТИ розм., ГРАТУЛЮВА́ТИ кому, зах., ВІНШУВА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
- віншувати — Віншува́ти, -шу́ю, -шу́єш кого чим (а не з чим) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- віншувати — Віншувати, -шую, -єш гл. Поздравлять. Віншую вас цим новим роком. Ном. № 346. Словник української мови Грінченка