вірнопіддано —
ВІРНОПІ́ДДАНО. Присл. до вірнопі́дданий. Переляканий отаман подався до німецького коменданта, вірнопіддано доповів йому про пригоду (В. Минко); Адже потьомкінські обмани були такі приємні, були вони цілком у дусі часу.
Словник української мови у 20 томах