Значення в інших словниках
-
віросповідання —
[в’іроспов'ідан':а] -н':а, р. мн. -ан'
Орфоепічний словник української мови
-
віросповідання —
-я, с. Різновид якого-небудь віровчення з усталеною обрядовістю; належність до якої-небудь релігії.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
віросповідання —
ВІРОСПОВІДА́ННЯ, я, с. Різновид якого-небудь віровчення з усталеною обрядовістю; належність до якої-небудь релігії. І взагалі, давно б слід театрам від нього [водевілю] відмовитися, в ньому нічого від правди життя, а людей висміює тільки тому...
Словник української мови у 20 томах
-
віросповідання —
ВІРОСПОВІДАННЯ — термін, який характеризує конкретне сповідання віри, конфесійну диференціацію релігії (В. християнське, протестантське, юдейське, греко-католицьке тощо).
Філософський енциклопедичний словник
-
віросповідання —
ВІ́РА (визнання існування Бога; те або інше релігійне вчення); ВІРОСПОВІДА́ННЯ, РЕЛІ́ГІЯ, ВІ́РУВАННЯ, ВІРОВИЗНА́ННЯ рідше; ВІРОВЧЕ́ННЯ (основні положення якоїсь релігії). Котилися і наші козачі Дурні голови, за правду, За віру Христову (Т.
Словник синонімів української мови
-
віросповідання —
ВІРОСПОВІДА́ННЯ, я, с. Різновид якого-небудь віровчення з усталеною обрядовістю; належність до якої-небудь релігії. У нас має право обирати і бути обраною кожна радянська людина, незалежно від її расової і національної приналежності, статі, віросповідання, освітнього цензу (Наука.., 2, 1958, 3).
Словник української мови в 11 томах