Орфографічний словник української мови

віс

віс

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. віс — I. БИК (самець корови); БУГА́Й (племінний бик); ВІЛ, КРУТОРО́ГІ мн., фольк. (кастрований бик, якого використовують як тяглову силу); ТУР (вимерлий дикий бик). В артільному дворі біля волярні Тимко побачив розлиганих биків (Григорій Тютюнник); Широким..  Словник синонімів української мови