вістити —
Сповіщати, Лиш гострий крик його (беркута) вістить. [Звн 147]; [ВЛ]
Словник з творів Івана Франка
вістити —
віщу, вістиш, недок., перех., рідко. Те саме, що віщувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вістити —
ВІСТИ́ТИ, віщу́, вісти́ш, недок., що, рідко. 1. Те саме, що віщува́ти. Чи не вістить вона [комета] тиранії скону? Щось се значить! (І. Франко); [Валерій:] Це що таке? Гудок? О, як реве. Неначе він вістить якусь біду!.. (Є. Кротевич).
Словник української мови у 20 томах
вістити —
ВІСТИ́ТИ, віщу́, вісти́ш, недок., перех., рідко. Те саме, що віщува́ти. Чи не вістить вона [комета] тиранії скону? Щось се значить! (Фр., XIII, 1954, 133); [Валерій:] Це що таке? Гудок? О, як реве. Неначе він вістить якусь біду!.. (Крот., Вибр., 1959, 555).
Словник української мови в 11 томах