вітаннячко

віта́ннячко

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. вітаннячко — -а, с. Пестл. до вітання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вітаннячко — ВІТА́ННЯЧКО, а, с., розм. Пестл. до віта́ння. – А-а, пан запорожець! Сердечне вітаннячко! – вигукнув радісно Спихальський. – Живий? – Живий, як бачите (В. Малик); В кімнату ступив Максим Парпура. Він потис руку господарю, учителю.  Словник української мови у 20 томах
3. вітаннячко — ВІТА́ННЯЧКО, а, с. Пестл. до віта́ння. [Хрипун:] Дозволите прибути з вітаннячком? (Корн., II, 1955, 13).  Словник української мови в 11 томах