Орфографічний словник української мови

вітрисько

вітри́сько

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вітрисько — -а, ч. Збільш. до вітер.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вітрисько — ВІТРИ́СЬКО, а, ч. Збільш. до ві́тер. Широко розмахнувся західний вітрисько і б'є могутнім крилом український простір (У. Самчук); Все, що мало згоріти, згоріло, тільки сумно чорнів обпалений комин та осінній вітрисько барбався [порпався] в попелі...  Словник української мови у 20 томах
  3. вітрисько — див. вітер  Словник синонімів Вусика
  4. вітрисько — ВІТРИ́СЬКО, а, ч. Збільш. до ві́тер. Все, що мало згоріти, згоріло, тільки сумно чорнів обпалений комин та осінній вітрисько барбався [порпався] в попелі, вишукуючи поодинокі жарини (Дім., І будуть люди, 1964,192).  Словник української мови в 11 томах