вітрисько

ВІТРИ́СЬКО, а, ч. Збільш. до ві́тер.

Все, що мало згоріти, згоріло, тільки сумно чорнів обпалений комин та осінній вітрисько барбався [порпався] в попелі, вишукуючи поодинокі жарини (Дім., І будуть люди, 1964,192).

Значення в інших словниках

1. вітрисько — вітри́сько іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вітрисько — -а, ч. Збільш. до вітер.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вітрисько — ВІТРИ́СЬКО, а, ч. Збільш. до ві́тер. Широко розмахнувся західний вітрисько і б'є могутнім крилом український простір (У. Самчук); Все, що мало згоріти, згоріло, тільки сумно чорнів обпалений комин та осінній вітрисько барбався [порпався] в попелі...  Словник української мови у 20 томах
4. вітрисько — див. вітер  Словник синонімів Вусика