1. Словник української мови в 11 томах

вітрисько

ВІТРИ́СЬКО, а, ч. Збільш. до ві́тер.

Все, що мало згоріти, згоріло, тільки сумно чорнів обпалений комин та осінній вітрисько барбався [порпався] в попелі, вишукуючи поодинокі жарини (Дім., І будуть люди, 1964,192).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вітрисько — вітри́сько іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вітрисько — -а, ч. Збільш. до вітер. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вітрисько — ВІТРИ́СЬКО, а, ч. Збільш. до ві́тер. Широко розмахнувся західний вітрисько і б'є могутнім крилом український простір (У. Самчук); Все, що мало згоріти, згоріло, тільки сумно чорнів обпалений комин та осінній вітрисько барбався [порпався] в попелі... Словник української мови у 20 томах
  4. вітрисько — див. вітер Словник синонімів Вусика