Орфографічний словник української мови

вітровище

вітрови́ще

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вітровище — ВІТРОВИ́ЩЕ, а, ч. і с. Збільш. до ві́тер. Це вже не вітер – буйний вітровище, який вивертає дерева з корінням (С. Журахович); Те вітровище тривало увесь день, все посилюючись і посилюючись (В. Чемерис).  Словник української мови у 20 томах
  2. вітровище — див. вітер  Словник синонімів Вусика
  3. вітровище — ВІТРОВИ́ЩЕ, а, ч. і с. Збільш. до вітер. Це вже не вітер — буйний вітровище, який вивертає дерева з корінням (Жур., Опов., 1956, 263).  Словник української мови в 11 томах