Словник української мови в 11 томах

вітровище

ВІТРОВИ́ЩЕ, а, ч. і с. Збільш. до вітер.

Це вже не вітер — буйний вітровище, який вивертає дерева з корінням (Жур., Опов., 1956, 263).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вітровище — вітрови́ще іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. вітровище — ВІТРОВИ́ЩЕ, а, ч. і с. Збільш. до ві́тер. Це вже не вітер – буйний вітровище, який вивертає дерева з корінням (С. Журахович); Те вітровище тривало увесь день, все посилюючись і посилюючись (В. Чемерис).  Словник української мови у 20 томах
  3. вітровище — див. вітер  Словник синонімів Вусика