Орфографічний словник української мови

вітріти

вітрі́ти

дієслово недоконаного виду

ставати вітряним — про погоду

безос., розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вітріти — -іє, недок., безос., розм. Ставати вітряним (про погоду).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вітріти — ВІТРІ́ТИ, і́є, недок., розм. 1. безос. Ставати вітряним (про погоду). Надворі вітріє. 2. Те саме, що виві́трюватися. Праворуч і ліворуч підносилися височезні, прямовисні стіни з граніту в дико-фантастичних формах, бо й граніт вітріє у безвістях віків (О. Назарук); Сіль вітріє.  Словник української мови у 20 томах
  3. вітріти — ВІТРІ́ТИ, іє, недок., безос., розм. Ставати вітряним (про погоду).  Словник української мови в 11 томах