вітріти

ВІТРІ́ТИ, і́є, недок., розм.

1. безос. Ставати вітряним (про погоду).

Надворі вітріє.

2. Те саме, що виві́трюватися.

Праворуч і ліворуч підносилися височезні, прямовисні стіни з граніту в дико-фантастичних формах, бо й граніт вітріє у безвістях віків (О. Назарук);

Сіль вітріє.

Значення в інших словниках

1. вітріти — вітрі́ти дієслово недоконаного виду ставати вітряним — про погоду безос., розм.  Орфографічний словник української мови
2. вітріти — -іє, недок., безос., розм. Ставати вітряним (про погоду).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вітріти — ВІТРІ́ТИ, іє, недок., безос., розм. Ставати вітряним (про погоду).  Словник української мови в 11 томах