в'ючений

в'ю́чений

дієприкметник

Значення в інших словниках

1. в'ючений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до в'ючити. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. в'ючений — В'Ю́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до в'ю́чити. Народ тягнувся юрбами до центру, на в'ючених мулах і верблюдах пробивалися купці крізь натовп (Р. Іваничук); Караван зупинився: в'ючені домашнім скарбом кочівників верблюди відчули запах води (із журн.  Словник української мови у 20 томах