Значення в інших словниках
-
в'яз —
-а, ч. Листяне дерево (іноді кущ) із нерівнобокими листками та міцною деревиною.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
в'яз —
В'ЯЗ, а, ч. Листяне дерево родини в'язових з нерівнобокими листками та міцною деревиною. В'язи покрили свої голови брунатно-рожевими кучерями і злилися в ціле море м'якої вовни (М.
Словник української мови у 20 томах
-
в'яз —
Дерево родини в'язових вис. до 40 м, поширене в Європі та Зх. Азії; листки несиметричні, плід — горішок; росте в заплавних лісах як домішка; деревина тверда, важка, водостійка; використовують при спорудженні водних будівель і для виготовлення меблів; деякі види вирощують як декоративні.
Універсальний словник-енциклопедія
-
в'яз —
В'яз, -зу м. 1) Дерево вязъ, Ulmus. 2) Рыба язь, Ciprinus rutillus. 3) Завязь. Як би дощ, то ще б в'яз був на огудині. Лебед. у. Щоб був в'яз на огірках. О. 1861. XI. Св. 59. 4) мн. в'язи = в'язок 2. То не біда, що по в'язи вода, тоє горш проняло, що і копилля поняло. Ном. № 7228. ум. в'язок.
Словник української мови Грінченка