в'їжно —
В'Ї́ЖНО (УЇ́ЖНО), пред., розм. Достатньо їжі. У мого дідуся було не одіжно, та в'їжно (Ганна Барвінок); – Знаєш, Тарасе, що я тобі пораджу. Сліпий лірник .. шукає поводиря: якраз робота по тобі. Хоч не в'їжно, так уліжно.
Словник української мови у 20 томах