в'їжно
В'Ї́ЖНО (УЇ́ЖНО), пред., розм.
Достатньо їжі.
У мого дідуся було не одіжно, та в'їжно (Ганна Барвінок);
– Знаєш, Тарасе, що я тобі пораджу. Сліпий лірник .. шукає поводиря: якраз робота по тобі. Хоч не в'їжно, так уліжно. Та й псалми співати ти майстер (С. Васильченко);
Сміються строкарі, розкошуючи на моріжку біля економії. Тепер їм хоч не в'їжно, так вліжно (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)