в'їжно

В'Ї́ЖНО (УЇ́ЖНО), пред., розм.

Достатньо їжі.

У мого дідуся було не одіжно, та в'їжно (Ганна Барвінок);

– Знаєш, Тарасе, що я тобі пораджу. Сліпий лірник .. шукає поводиря: якраз робота по тобі. Хоч не в'їжно, так уліжно. Та й псалми співати ти майстер (С. Васильченко);

Сміються строкарі, розкошуючи на моріжку біля економії. Тепер їм хоч не в'їжно, так вліжно (М. Стельмах).