Орфографічний словник української мови

гавкотіти

гавкоті́ти

дієслово недоконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гавкотіти — -очу, -отиш, недок., розм. Підсил. до гавкати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гавкотіти — ГАВКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Підсил. до га́вкати ; гавчати. На подвір'ї вже хрипло горланили поліцаї.., гавкотіли зголоднілі пси (В. Козаченко); На далекім кутку проспівав голосистий півень і вискливо гавкотів собачка (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  3. гавкотіти — ГАВКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Підсип. до га́вкати 1. На подвір’ї вже хрипло горланили поліцаї.., гавкотіли зголоднілі пси (Коз., Гарячі руки, 1960, 41); Цього парубка знали всі пастухи, він прекрасно вмів гавкотіти собакою (Козл., Ю. Крук, 1950, 195).  Словник української мови в 11 томах