ганебно —
Присл. до ганебний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ганебно —
ГАНЕ́БНО. Присл. до гане́бний. – Чи на те ж браталась я з тобою, Аби мала так ганебно зрадить? (Леся Українка); – Самолюбство у вас скажене. Як воно дозволило вам так... ганебно для вашої гордості поводиться з моїми старими? (В.
Словник української мови у 20 томах
ганебно —
Гане́бно, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
ганебно —
ГАНЕ́БНО. Присл. до гане́бний. — Чи на те ж браталась я з тобою, Аби мала так ганебно зрадить? (Л. Укр., I, 1951, 387).
Словник української мови в 11 томах
ганебно —
Ганебно нар. Позорно, постыдно.
Словник української мови Грінченка