Орфографічний словник української мови

гаптар

гапта́р

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гаптар — -я, ч., заст. Той, хто гаптує.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гаптар — ГАПТА́Р, я́, ч., заст. Майстер з гаптування. У XVII–XVIII ст. гаптарі використовували найрізноманітніші коштовні тканини: парчу, китайський, перський шовк, італійську однотонну камку з крупним узором, західноєвропейський оксамит (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. гаптар — Гапта́р, -ря́, -ре́ві; -тарі́, -рі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. гаптар — ГАПТА́Р, я́, ч., заст. Той, хто гаптує.  Словник української мови в 11 томах