Орфографічний словник української мови

гарбання

га́рбання

іменник середнього роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гарбання — -я, с., розм. Дія за знач. гарбати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гарбання — ГА́РБАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. га́рбати. Дитяча безтурботність і довірливість [українців] не раз були причиною до бідування, до гарбання, до ворожих навал... (О. Ільченко); Він був таким спритним на гарбанні, що міг навіть решетом ухопити сонце (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
  3. гарбання — див. грабіж  Словник синонімів Вусика
  4. гарбання — ГА́РБАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. га́рбати. — Але яка жадоба до гарбання, — дивується Гриць Семко (Чорн., Визвол. земля, 1950, 64).  Словник української мови в 11 томах
  5. гарбання — Гарбання, -ня с. Захватъ, грабежъ. Гарбання чужої предківщини. К. XII. 133.  Словник української мови Грінченка