Значення в інших словниках
-
гарячка —
(про хворобу тіла) температура, (більшою мірою) розм. жар, (як наслідок) лихоманка, трясця, пропасниця.
Словник синонімів Полюги
-
гарячка —
Пропасниця; (тіла) температура, жар; (у праці) збудження, напруження, поспіх, ажіотаж, газард.
Словник синонімів Караванського
-
гарячка —
-и. 1》 ж. Хвороба, що супроводжується високою температурою тіла; пропасниця. || Підвищена температура тіла; жар. Аліментарна гарячка — підвищення температури тіла в немовлят, що зумовлюється їжею, яка не відповідає вікові.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
гарячка —
ГАРЯ́ЧКА, и, 1. ж., вет., мед. Хворобливий симптом, який полягає у підвищеній температурі тіла, що зазвичай супроводжується поперемінно відчуттям жару й ознобу; лихоманка.
Словник української мови у 20 томах
-
гарячка —
В гарячці лежить, а без пам’яті хліб їсть. Дуже хворий, а поїсти не забуває.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
гарячка —
див. лихоманка; лють
Словник синонімів Вусика
-
гарячка —
поро́ти гаря́чку. Діяти поспіхом, необдумано, нестримано і т. ін.; гарячкувати. — Тут гарячки, товариство, пороти нічого. Треба з усіх боків обміркувати (А. Головко); А через тиждень знов почав гарячку пороти наш сусіда. День і ніч бігає, як навіжений (Є.
Фразеологічний словник української мови
-
гарячка —
АЖІОТА́Ж (велике збудження, хвилювання навколо якої-небудь справи, питання), ГАРЯ́ЧКА розм., ЛИХОМА́НКА розм.; БУМ (штучне пожвавлення на біржі з метою підвищення грошового курсу).
Словник синонімів української мови
-
гарячка —
Гаря́чка, -чки, -чці
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
гарячка —
ГАРЯ́ЧКА, и, 1. ж. Хвороба, що супроводжується високою температурою тіла; пропасниця. Чайченка тоді гарячка палила; без пам’яті сливе був він (Вовчок, І, 1955, 248); Тієї осені стара Кошубиха перебродила Стрий...
Словник української мови в 11 томах
-
гарячка —
Гарячка, -ки ж. 1) Жаръ, горячка. На гарячку лежить. Ном. № 8136. 2) = гаряч. (Сбитень). Правоб.
Словник української мови Грінченка