Значення в інших словниках
-
гауптвахта —
-и, ж. 1》 Приміщення для заарештованих військовослужбовців. Садити на гауптвахту. 2》 заст. Сторожове приміщення зі спеціальною площадкою, на яку виводять варту.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
гауптвахта —
ГАУПТВА́ХТА, и, ж. 1. Приміщення для утримування заарештованих військовослужбовців. Це була селянська хата, перетворена на тюрму й разом на польову гауптвахту (І.
Словник української мови у 20 томах
-
гауптвахта —
див. в'язниця
Словник синонімів Вусика
-
гауптвахта —
гауптва́хта (нім. Hauptwache, букв. – головна варта) 1. Приміщення для утримання під арештом військовослужбовців. 2. Приміщення (у російській армії до 1884 p.), де перебували вартові.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
гауптвахта —
1. приміщення в гарнізоні, де перебувають вартові; 2. приміщення для утримання під вартою військовослужбовців.
Універсальний словник-енциклопедія
-
гауптвахта —
ГАУПТВА́ХТА, и, жін. 1. Приміщення для заарештованих військовослужбовців. Коли Володимир Іванович з братом, показавши вартовому перепустку, прийшли на гауптвахту, Волька.. сидів на нарах і щось мугикав під ніс (Олександр Ільченко, Звич.
Словник української мови в 11 томах
-
гауптвахта —
(нім. — головна сторожа) Караульне приміщення, військова будівля для вартових з арештантською камерою. У XVIII–XIX ст. Г. стали приналежністю палацових резиденцій (порівн. кордегардія).
Архітектура і монументальне мистецтво