гвинтувати —
ГВИНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без дод., техн. 1. Наносити спіральну нарізку. На верстаті гвинтують рівчачок для виходу дерев'яного пилу (з наук.-техн. літ.). 2. Загвинчувати що-небудь. Після перевірки прицілу стопорні гвинти слід обережно гвинтувати до кінця (з наук.-техн. літ.).
Словник української мови у 20 томах