1. Орфографічний словник української мови

гвинтувати

гвинтува́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гвинтувати — ГВИНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без дод., техн. 1. Наносити спіральну нарізку. На верстаті гвинтують рівчачок для виходу дерев'яного пилу (з наук.-техн. літ.). 2. Загвинчувати що-небудь. Після перевірки прицілу стопорні гвинти слід обережно гвинтувати до кінця (з наук.-техн. літ.). Словник української мови у 20 томах