гвинтувати

ГВИНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без дод., техн.

1. Наносити спіральну нарізку.

На верстаті гвинтують рівчачок для виходу дерев'яного пилу (з наук.-техн. літ.).

2. Загвинчувати що-небудь.

Після перевірки прицілу стопорні гвинти слід обережно гвинтувати до кінця (з наук.-техн. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me