гвинтівка

ГВИНТІ́ВКА, и, ж.

Рушниця з гвинтовою нарізкою в каналі ствола.

Для сильной армії своєї Рушниць, мушкетів, оружжин [рушниць] Наклали повні гамазеї, Гвинтівок, фузій без пружин (І. Котляревський);

Біля мене стояли якісь люди, озброєні гвинтівками, автоматами (Л. Смілянський);

Побачивши на башті кулемети й наїжачені багнетами гвинтівки, автоматами, звернувся [Коробенко] до повсталих арсенальців із закликом “не встромляти ножа в спину братній українській демократії” (Б. Антоненко-Давидович).

Поста́вити гвинті́вку (рушни́цю) на бойови́й звід див. поста́вити¹;

Скида́ти / ски́нути гвинті́вку (рідше рушни́цю) на приці́л див. скида́ти.

△ (1) Триліні́йна (рідше трьохліні́йна) гвинті́вка (рушни́ця) – гвинтівка (рушниця) відповідного калібру.

В руках у Григорія була новенька трилінійна гвинтівка (І. Багряний);

Забутий спомин нас веде назад. Ми пам'ятаєм спалахи грімниці, Як номер пам'ята старий солдат Своєї трьохлінійної рушниці (Л. Первомайський);

Одразу ж після запису в сільвиконкомі всім добровольцям було видано зброю – старі трьохлінійні гвинтівки та по п'ять штук патронів до них (О. Гончар).

◇ Ста́вити / поста́вити (зіста́вити і т. ін.) збро́ю (гвинті́вки, рушни́ці) в ко́зла (ко́зли) див. ста́вити.