гвинтівка

РУШНИ́ЦЯ (вогнепальна ручна зброя), КРІС заст., ОРУ́ЖИНА заст., ПУ́ШКА діал.; ГВИНТІ́ВКА, КАРАБІ́Н, КАРАБІ́НКА розм., ТРИЛІНІ́ЙКА (ТРЬОХЛІНІ́ЙКА) заст., ҐВЕР діал. (із цівкою, у якій є гвинтова різьба); КРЕМЕНІ́ВКА заст., КРЕСА́К заст., ФУ́ЗІЯ заст., ФУЗЕ́Я заст. (гладкоцівкова з кременем); САМОПА́Л заст. (із ґнотом і без замка); МУШКЕ́Т заст. (із ґнотом та великого калібру); ЦЕНТРА́ЛКА (мисливська); ДУБЕЛЬТІ́ВКА (мисливська з двома цівками) заст. Коли ж він дістав рушницю, забажалося йому якнайшвидше навчитися влучно стріляти (З. Тулуб); Михась.. трохи поблід, але міцно держить у руках холодного кріса (Ф. Малицький); Для.. армії своєї Рушниць, мушкетів, оружин Наклали повні гамазеї, Гвинтівок, фузій без пружин (І. Котляревський); Звеліли (жандарми) зганяти до сільської управи лісорубів,.. чабанів. І люди йшли, а що поробиш, коли над головою стоїть жандарм із своєю пушкою... (С. Скляренко); На гострому багнеті його гвинтівки вигравали відблиски вогню й місяця (А. Шиян); Мирослава помітила в натовпі групу солдатів, озброєних карабінами (А. Головко); Зелений шум пливе над ними, неначе маревом згадок, і карабінки за плечима хитає сумно коней крок (В. Сосюра); Вже пітерський.. робітник.. до трилінійки пригвинчує штик (Л. Первомайський); В Яру колись гайдамаки Табором стояли, Лагодили самопали, Ратища стругали (Т. Шевченко); Централка набивається готовими набоями (Остап Вишня); Каринський був зовсім не байдужий до мисливства. В нього була прекрасна дубельтівка (Ю. Шовкопляс). — Пор. обрі́з.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гвинтівка — гвинті́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гвинтівка — [гвиен'т’іўка] -ўкие, д. і м. -ўц'і, р. мн. -т'івок Орфоепічний словник української мови
  3. гвинтівка — -и, ж. Рушниця, у стволі якої є гвинтова різь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гвинтівка — Гаківниця, рушниця, див. гвер, кріс, карабін Словник чужослів Павло Штепа
  5. гвинтівка — ГВИНТІ́ВКА, и, ж. Рушниця з гвинтовою нарізкою в каналі ствола. Для сильной армії своєї Рушниць, мушкетів, оружжин [рушниць] Наклали повні гамазеї, Гвинтівок, фузій без пружин (І. Словник української мови у 20 томах
  6. гвинтівка — И, ж., комп., див. вінт. Словник сучасного українського сленгу
  7. гвинтівка — див. рушниця Словник синонімів Вусика
  8. гвинтівка — ГВИНТІ́ВКА, и, ж. Рушниця, в стволі якої є гвинтова різьба. Для сильной армії своєї Рушниць, мушкетів, оружжин Наклали повні гамазеї. Гвинтівок, фузій без пружин (Котл., І, 1952, 188); Біля мене стояли якісь люди, озброєні гвинтівками, автоматами (Сміл., Сашко, 1957, 153). Словник української мови в 11 томах