Орфографічний словник української мови

гекон

геко́н

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гекон — -а, ч. Маленька ящірка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гекон — ГЕКО́Н, а, ч. Тропічна ящірка родини геконових, що веде нічний спосіб життя. Алі йде і співає про саксаул і про тушканчика, про жука і цяткованого гекона з жовтогарячими плямами (О. Донченко); На території України найменша ящірка – кримський гекон.  Словник української мови у 20 томах
  3. гекон — ГЕКО́Н, а, чол. Маленька ящірка. На території України найменша ящірка — кримський гекон. Це нічна ящірка довжиною до 50 міліметрів, відома здатністю бігати, наче муха, по стелі (Наука і життя, 10, 1965, 43)...  Словник української мови в 11 томах