геліофіт — Орфографічний словник української мови

геліофіт — -а, ч. Рослина, яка потребує для свого розвитку великої кількості світла (сосна, модрина, береза та ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
геліофіт — ГЕЛІОФІ́Т, а, ч. Рослина, що потребує для свого розвитку багато світла. Геліофіти – це рослини відкритих місць існування, які постійно й добре освітлюються (з наук.-попул. літ.); Листя геліофітів має розсічену пластинку, восковий наліт, густе опушення (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах