геліофіт

ГЕЛІОФІ́Т, а, ч.

Рослина, що потребує для свого розвитку багато світла.

Геліофіти – це рослини відкритих місць існування, які постійно й добре освітлюються (з наук.-попул. літ.);

Листя геліофітів має розсічену пластинку, восковий наліт, густе опушення (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. геліофіт — геліофі́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. геліофіт — -а, ч. Рослина, яка потребує для свого розвитку великої кількості світла (сосна, модрина, береза та ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови