геліофіт
ГЕЛІОФІ́Т, а, ч.
Рослина, що потребує для свого розвитку багато світла.
Геліофіти – це рослини відкритих місць існування, які постійно й добре освітлюються (з наук.-попул. літ.);
Листя геліофітів має розсічену пластинку, восковий наліт, густе опушення (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me