геліофіт

ГЕЛІОФІ́Т, а, ч.

Рослина, що потребує для свого розвитку багато світла.

Геліофіти – це рослини відкритих місць існування, які постійно й добре освітлюються (з наук.-попул. літ.);

Листя геліофітів має розсічену пластинку, восковий наліт, густе опушення (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. геліофіт — геліофі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. геліофіт — -а, ч. Рослина, яка потребує для свого розвитку великої кількості світла (сосна, модрина, береза та ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови