геліофіт
геліофі́т
-а, ч.
Рослина, яка потребує для свого розвитку великої кількості світла (сосна, модрина, береза та ін.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- геліофіт — геліофі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- геліофіт — ГЕЛІОФІ́Т, а, ч. Рослина, що потребує для свого розвитку багато світла. Геліофіти – це рослини відкритих місць існування, які постійно й добре освітлюються (з наук.-попул. літ.); Листя геліофітів має розсічену пластинку, восковий наліт, густе опушення (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах