геліофіт

геліофі́т

-а, ч.

Рослина, яка потребує для свого розвитку великої кількості світла (сосна, модрина, береза та ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. геліофіт — геліофі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. геліофіт — ГЕЛІОФІ́Т, а, ч. Рослина, що потребує для свого розвитку багато світла. Геліофіти – це рослини відкритих місць існування, які постійно й добре освітлюються (з наук.-попул. літ.); Листя геліофітів має розсічену пластинку, восковий наліт, густе опушення (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах