гемблювати —
ГЕМБЛЮВА́ТИ¹, ГЕМБЕЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., що і без дод., розм. Стругати гемблем, рубанком. У лісі то рубають, то пиляють, гемблюють (з казки); Струже [майстер], гембелює, Шипом забива (Я.
Словник української мови у 20 томах
гемблювати —
СТРУГА́ТИ (знімати стружку з поверхні дерева рубанком), ВИСТРУ́ГУВАТИ, ОБСТРУ́ГУВАТИ, ГЕМБЛЮВА́ТИ (ГЕМБЕЛЮВА́ТИ) розм. — Док.: поструга́ти, ви́стругати, обструга́ти, ви́гемблювати. Тимко стояв біля верстата і рубанком завзято стругав дошку (О.
Словник синонімів української мови