гемблювати

ГЕМБЛЮВА́ТИ¹, ГЕМБЕЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., що і без дод., розм.

Стругати гемблем, рубанком.

У лісі то рубають, то пиляють, гемблюють (з казки);

Струже [майстер], гембелює, Шипом забива (Я. Щоголів);

[Войнаровський:] І на царя й на ті його звіроцтва Держави всі з огидою глядять, Дарма, що він там гемблювати вчився Й сокирою у Саардамі (Л. Старицька-Черняхівська);

Гембля свого під напиналом в саду знайшовши, він ясенові дошки струже і гембелює (П. Тичина).

ГЕМБЛЮВА́ТИ², ю́ю, ю́єш, недок., чим і без дод., діал.

Гидувати, гребувати.

Не гемблюйте нашим хлібом-сіллю (Сл. Гр.);

Захотілося написати про рецензії, неприховану рекламу й таке інше, чим традиційно гемблює старше покоління літераторів, але без чого зараз книжка свого читача вже не знайде (із журн.).

Значення в інших словниках

1. гемблювати — гемблюва́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. гемблювати — і гембелювати, -юю, -юєш, недок., розм. Стругати гемблем, рубанком.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гемблювати — Стругати, постругати, вистругувати, вистругати, повистругувати, застругувати, застругати, позастругувати, настругувати, настругати, понастругувати, обстругувати, обстругати, пообстругувати  Словник чужослів Павло Штепа
4. гемблювати — СТРУГА́ТИ (знімати стружку з поверхні дерева рубанком), ВИСТРУ́ГУВАТИ, ОБСТРУ́ГУВАТИ, ГЕМБЛЮВА́ТИ (ГЕМБЕЛЮВА́ТИ) розм. — Док.: поструга́ти, ви́стругати, обструга́ти, ви́гемблювати. Тимко стояв біля верстата і рубанком завзято стругав дошку (О.  Словник синонімів української мови
5. гемблювати — Гемблюва́ти, -лю́ю, -лю́єш, -лю́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. гемблювати — ГЕМБЛЮВА́ТИ і ГЕМБЕЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм. Стругати гемблем, рубанком. У лісі то рубають, то пиляють, гемблюють (Укр.. казки, легенди.., 1957, 210); Струже [майстер], гембелює, Шипом забива (Щог.  Словник української мови в 11 томах