гемблювання

ГЕМБЛЮВА́ННЯ¹, я, с., розм.

Дія за знач. гемблюва́ти¹.

Здійснюється калібрування та гемблювання, а також радіальний розкрій деревини (з наук.-техн. літ.).

ГЕМБЛЮВА́ННЯ², я, с., діал.

Дія за знач. гемблюва́ти².

Нарешті з'явився автор, який вживає південно-західний діалект природно, і не виникає жодних запитань щодо гемблювання літературною мовою (із журн.);

Я думаю, що найголовніше сьогодні, щоб в Україні була збережена стабільність. Щоб ситуація, яку засвідчено в парламенті, не призвела до погіршення чи певного гемблювання демократичних інститутів (з газ.).

Значення в інших словниках

1. гемблювання — гемблюва́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. гемблювання — -я, с., розм. Дія за знач. гемблювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гемблювання — Гемблюва́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. гемблювання — ГЕМБЛЮВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. гемблюва́ти.  Словник української мови в 11 томах
5. гемблювання — Гемблюва́ння, -ня с. 1) Строганіе рубанкомъ. Годі, майстре, гемблем гемблювати: прийде батько, буде сокирою підправляти. (Насмѣшка надъ плохимъ мастеромъ). Мнж. 165. 2) Брезгать. Не гемблюйте нашим хлібом-сіллю. Черном.  Словник української мови Грінченка