гемблювання

гемблюва́ння

-я, с., розм.

Дія за знач. гемблювати.

Значення в інших словниках

1. гемблювання — гемблюва́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. гемблювання — ГЕМБЛЮВА́ННЯ¹, я, с., розм. Дія за знач. гемблюва́ти¹. Здійснюється калібрування та гемблювання, а також радіальний розкрій деревини (з наук.-техн. літ.). ГЕМБЛЮВА́ННЯ², я, с., діал. Дія за знач. гемблюва́ти².  Словник української мови у 20 томах
3. гемблювання — Гемблюва́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. гемблювання — ГЕМБЛЮВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. гемблюва́ти.  Словник української мови в 11 томах
5. гемблювання — Гемблюва́ння, -ня с. 1) Строганіе рубанкомъ. Годі, майстре, гемблем гемблювати: прийде батько, буде сокирою підправляти. (Насмѣшка надъ плохимъ мастеромъ). Мнж. 165. 2) Брезгать. Не гемблюйте нашим хлібом-сіллю. Черном.  Словник української мови Грінченка