Орфографічний словник української мови

гемоглобін

гемоглобі́н

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гемоглобін — -у, ч. Складова частина червоних кров'яних тілець, яка забарвлює кров та бере участь у постачанні тканин організму киснем.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гемоглобін — ГЕМОГЛОБІ́Н, у, ч. Складова частина червоних кров'яних тілець, яка забарвлює кров та бере участь у постачанні тканин організму киснем.  Словник української мови у 20 томах
  3. гемоглобін — гемоглобі́н (від гемо... і лат. globus – куля) дихальний пігмент крові людини, хребетних та багатьох безхребетних тварин. Складається з глобіну (білкова речовина) й гему.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. гемоглобін — (Нb) білок, який містить гемову групу, червоний барвник, присутній в еритроцитах хребетних і гемолімфах деяких безхребетних; г. здатний зворотно сполучатися з киснем (оксигемоглобін)...  Універсальний словник-енциклопедія
  5. гемоглобін — ГЕМОГЛОБІ́Н, у, ч. Складова частина червоних кров’яних тілець, яка забарвлює кров та бере участь у постачанні тканин організму киснем. Дослідження показали, що при щоденному споживанні дітьми меду кількість гемоглобіну в їх крові збільшується (Бджільн., 1956, 8).  Словник української мови в 11 томах