генерал-губернатор —
-а, ч. Начальник однієї або кількох губерній у дореволюційній Росії.
Великий тлумачний словник сучасної мови
генерал-губернатор —
ГЕНЕРА́Л-ГУБЕРНА́ТОР, а, ч. 1. іст. У царській Росії – начальник генерал-губернаторства, що охоплювало одну або кілька губерній, який користувався усією повнотою військової і цивільної влади. Генерал-губернатор прийняв о. Артемія дуже ласкаво (І.
Словник української мови у 20 томах
генерал-губернатор —
генера́л-губерна́тор 1. Вища службова особа в царській Росії, що очолювала генерал-губернаторство. 2. В країнах, що були британськими домініонами, вищий представник англійського короля (королеви), який вважався главою домініону.
Словник іншомовних слів Мельничука
генерал-губернатор —
ГЕНЕРА́Л-ГУБЕРНА́ТОР, а, ч. Начальник однієї або кількох губерній у дореволюційній Росії, що користувався усією повнотою військової і цивільної влади. Генерал-губернатор прийняв о. Артемія дуже ласкаво (Н.-Лев., IV, 1956, 169).
Словник української мови в 11 томах