генерал-губернатор
ГЕНЕРА́Л-ГУБЕРНА́ТОР, а, ч. Начальник однієї або кількох губерній у дореволюційній Росії, що користувався усією повнотою військової і цивільної влади.
Генерал-губернатор прийняв о. Артемія дуже ласкаво (Н.-Лев., IV, 1956, 169).
Словник української мови (СУМ-11)