Значення в інших словниках
-
герць —
Турнір, двобій, дуель, поєдинок, єдиноборство; П. сутичка, зудар, боротьба; (словесний) полеміка, диспут.
Словник синонімів Караванського
-
герць —
-ю, ч. 1》 іст. Окремі сутички, поєдинки українських козаків з ворогами перед боєм. 2》 уроч. Бій, боротьба між противниками; поєдинок. 3》 перен. Боротьба думок, поглядів тощо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
герць —
ГЕРЦЬ, ю, ч. 1. іст. Окрема сутичка, поєдинок українських козаків із ворогами перед боєм. Тоді будеш, вражий ляше, Вдачею хвалиться, Коли спробуєш зі мною Та й на герці биться (з народної пісні); Опівдні битва притихла, але не втихав герць...
Словник української мови у 20 томах
-
герць —
див. бій
Словник синонімів Вусика
-
герць —
ста́ти на ге́рць з ким—чим. Мужньо виступити на боротьбу з ким-, чим-небудь. Винісши на своїх плечах неймовірно важкий тридцять сьомий, молоді не зламалися і, коли грянула Велика Вітчизняна, пліч-о-пліч стали на герць з фашистською нечистю (З журналу).
Фразеологічний словник української мови
-
герць —
БОРОТЬБА́ (активне, тривале суперництво протилежних або ворожих сил — соціальних груп, осіб, ідей і т. ін.), ПРОТИБО́РСТВО книжн., БОРНЯ́ поет., БОРІ́ННЯ поет., ЗМАГА́ННЯ, ВІЙНА́ підсил.
Словник синонімів української мови
-
герць —
Герць, ге́рця, -цеві, на ге́рці; ге́рці, -ців
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
герць —
ГЕРЦЬ, ю, ч. 1. іст. Окремі сутички, поєдинки українських козаків з ворогами перед боєм. Тоді будеш, вражий ляше, Вдачею хвалиться, Коли спробуєш зі мною Та й на герці биться (Укр.. думи..
Словник української мови в 11 томах
-
герць —
Герць, -ця м. = герець.
Словник української мови Грінченка