главком

главко́м

іменник чоловічого роду, істота

головнокомандувач

розм.

Значення в інших словниках

1. главком — ГЛАВКО́М, а, ч. Скорочення: головнокомандувач. Виявилось, що він [невідомий] має для нього, главкома, якусь передачу (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
2. главком — ГЛАВКО́М, а, ч. Скорочення: головнокомандувач. Виявилось, що він [невідомий] має для нього, главкома, якусь передачу (Гончар, II, 1959, 380).  Словник української мови в 11 томах