гладко —
пр., рівно, рівномірно, о. як по маслу; (викласти) чітко, правильно; (обійшлося) легко, без ускладнень.
Словник синонімів Караванського
гладко —
присл. 1》 Присл. до гладкий. 2》 перен. Чітко і правильно (про мовлення, письмовий виклад думки, віршування і т. ін.). 3》 перен. Легко, без ускладнень і труднощів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гладко —
ГЛА́ДКО, присл. 1. Присл. до гла́дкий. Гладко стелеться за могилами широкий степ (О. Стороженко); Із дому він приніс гладко вистругану дошку, розвів фарбу й узявся за малювання (С.
Словник української мови у 20 томах
гладко —
гла́дко легко; без зайвих труднощів (ср, ст): На другий день, по вечері, пан Макс гладко збрехав нашій пані господині, що бере мене до кіна “Ґражина” на релігійний фільм “Цар Царів”, і ми махнули через поле Болгарів навпростець на Старий цвинтар (Керницький)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
гладко —
На гладкій дорозі ногу зламав. Несподівано, без найменжої причини нещастя сталося. Такий гладкий, якби, його корова вилизала. Насміх із чепурного парубка.
Приповідки або українсько-народня філософія
гладко —
ГЛА́ДКО, присл. 1. Присл. до гла́дкий. Гладко стелеться з могилами широкий степ (Стор., І, 1957, 77); Із дому він приніс гладко вистругану дошку, розвів фарбу й узявся за малювання (Чорн., Визвол.
Словник української мови в 11 томах