Значення в інших словниках
-
глухонімий —
-а, -е. Позбавлений слуху і здатності говорити. || у знач. ім. глухонімий, -ого, ч.; глухоніма, -ої, ж. Людина, позбавлена слуху і здатності говорити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
глухонімий —
ГЛУХОНІМИ́Й, а́, е́. Позбавлений слуху і здатності говорити. [Аврелія:] Що ж, тату, придивись, як я живу: самотня цілий день, і навіть слуги як не глухонімі, то чужомовні (Леся Українка); Глухонімий Ларивон на сторожі стояв, темний, високий...
Словник української мови у 20 томах
-
глухонімий —
див. глухий; німий
Словник синонімів Вусика
-
глухонімий —
ГЛУХОНІМИ́Й, а́, е́. Позбавлений слуху і здатності говорити. [Аврелія:] Що ж, тату, придивись, як я живу: самотня цілий день, і навіть слуги як не глухонімі, то чужомовні (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах