глухонімий
глухоніми́й
-а, -е.
Позбавлений слуху і здатності говорити.
|| у знач. ім. глухонімий, -ого, ч.; глухоніма, -ої, ж. Людина, позбавлена слуху і здатності говорити.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиглухоніми́й
-а, -е.
Позбавлений слуху і здатності говорити.
|| у знач. ім. глухонімий, -ого, ч.; глухоніма, -ої, ж. Людина, позбавлена слуху і здатності говорити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови