глушець

глуше́ць

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. глушець — -шця, ч., зах. Льон.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. глушець — ГЛУШЕ́ЦЬ, шця́, ч. Те саме, що глуха́р 1. – Зима все з'їсть! І ще запросить! – озвався дід сокільник, тримаючи за коралеві голівки тяжких глушців (Н. Королева).  Словник української мови у 20 томах
3. глушець — див. глухий  Словник синонімів Вусика
4. глушець — ГЛУХА́Р (великий птах родини тетеревових), ГЛУХИ́Й ТЕТЕРУ́К (ТЕТЕРЮ́К), ГЛУХА́ ТЕТЕ́РЯ, ГЛУШЕ́ЦЬ діал., ГО́ТУ́Р діал. На лісових проталинах токували вже ранніми ранками глухарі і косачі (В. Гжицький); Війна прийшла, війна!...  Словник синонімів української мови
5. глушець — Глушець, -шця м. Лень, Linum usitatissimum. Вх. Уг. 233.  Словник української мови Грінченка