глядь —
виг., розм. Уживається як присудок для вираження раптовості або несподіваності настання чи виявлення чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
глядь —
ГЛЯДЬ, виг., розм. Уживається як присудок для вираження раптовості або несподіваності настання чи виявлення чого-небудь. Підкотили бричкою, глядь – річка замерзла (В. Близнець).
Словник української мови у 20 томах
глядь —
ГЛЯДЬ, виг., розм. Уживається як присудок для вираження раптовості або несподіваності настання чи виявлення чого-небудь. Аж глядь, палати зайнялися. Пожар! Пожар! (Шевч., II, 1953, 98); Розглядаю афішу коло театру Франка, аж глядь — Шумський (Вітч., 8, 1958, 95).
Словник української мови в 11 томах
глядь —
Глядь! меж. Глядь. Потім глядь — стоїть Іван. Рудч. Ск. І. 134. Глядь-поглядь у загоні, — нема волів пари. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка