глядь

ГЛЯДЬ, виг., розм. Уживається як присудок для вираження раптовості або несподіваності настання чи виявлення чого-небудь.

Аж глядь, палати зайнялися. Пожар! Пожар! (Шевч., II, 1953, 98);

Розглядаю афішу коло театру Франка, аж глядь — Шумський (Вітч., 8, 1958, 95).

Значення в інших словниках

1. глядь — глядь вигук незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. глядь — виг., розм. Уживається як присудок для вираження раптовості або несподіваності настання чи виявлення чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. глядь — Глип, гульк, диви, зирк, луп, ник  Словник чужослів Павло Штепа
4. глядь — ГЛЯДЬ, виг., розм. Уживається як присудок для вираження раптовості або несподіваності настання чи виявлення чого-небудь. Підкотили бричкою, глядь – річка замерзла (В. Близнець).  Словник української мови у 20 томах
5. глядь — Глядь! меж. Глядь. Потім глядь — стоїть Іван. Рудч. Ск. І. 134. Глядь-поглядь у загоні, — нема волів пари. Новомоск. у.  Словник української мови Грінченка