Орфографічний словник української мови

гнейс

гнейс

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гнейс — -у, ч. Метаморфічна гірська порода, до складу якої входять кварц, польові шпати, слюда.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гнейс — ГНЕЙС, у, ч. Метаморфічна гірська порода, до складу якої входять кварц, польові шпати, слюда. Гнейси є одними з найпоширеніших порід у земній корі (з навч. літ.); За хімічним складом гнейси близькі до гранітів і глинистих сланців (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  3. гнейс — (нім. Gneis) метаморфічна гірська порода, що складається переважно з польового шпату, а також кварцу та кольорових мінералів. Застосовують для виробництва щебеню, тротуарних плит, як облицьовуваль-ний матеріал.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. гнейс — Метаморфічна світло-сіра, рожева, плямиста гірська порода; за мінеральним складом наближена до граніту; інколи будівельний матеріал.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. гнейс — ГНЕЙС, у, ч. Метаморфічна гірська порода, до складу якої входять кварц, польові шпати, слюда. Силікати входять до складу цілого ряду гірських порід: граніту, гнейсу, базальту, різних сланців і т. д. (Заг. хімія, 1955, 447).  Словник української мови в 11 томах